|
|
CценаріїСЦЕНАРІЙ святкового концерту присвяченогоДню правжінок та миру«Святковий пиріг коханій жінці»
Зала святково прикрашена . У залі лунає сучасна музика. Завіса закрита. Музика стихає…
Звучить фонограма запису вірша Софії Кримовської «Я жінка» та демонструється відеофільм.
Після відеофільму , куліси відкриваються , на сцені знаходяться учасники колективу «РЕТРО»
Звучать фанфари , виходять ведучі.
Ведуча : Вас вітав естрадно – духовий колектив «Ретро»
Ведучий : Доброго дня пані та панове,доргогі ,милі, кохані жінки, матері , сестри та бабусі!
Ведуча:Доброго дня усім, хто прийшов на наше свято.Сьогодні такий день , який буває лише раз у рік. Тому нехай всілякі турботи , хвилювання залишаться позаду, а ми зичимо вам теплих посмішок, радісних облич, чудового настрою на протязі всього святкового концерту, бо у нас свято, бо у нас – Весна.
Учні школи мистецтв виконують танець «Ліричний вальс»
Ведуча : Знаєш Юра , думала, що хоч в цей день буду сидіти у глядацькій залі, відпочивати і приймати поздоровлення .
Ведучий: Як би не так , а доведеться працювати!Ви ж ,жінки, вимагали таких самих прав як чоловіки , от і працюйте.
Ведуча : Ти про що ???
Ведучий : Я про Міжнародний день прав жінок і миру! Ти ж знаєш історію свята ?
Ведуча : Я знаю , що історія відзначення дня 8-го березня починається в далекому 1910 році, коли член соціал-демократичної партії Німеччини комуністка Клара Цеткін на Міжнародній Конференції жінок в Копенгагені запропонувала щорічно 8 березня святкувати міжнародний день жінок. Ведучий: А ти знаєш що існують дві версії, чому саме на цю дату випав вибір видатної феміністки.
Перша ,що все почалося на початку весни 1857 року, коли текстильниці Нью-Йорку пройшли «маршем порожніх каструль» по Манхеттену. Вони вимагали підвищення зарплати, поліпшення умов праці і рівних прав для чоловіків і жінок. Демонстрацію природно розігнали, але шуму у зв'язку із своєю незвичністю вона наробила багато. Цю подію навіть стали називати «Жіночим днем».
А друга , така що 8 березня 1908 року у Нью-Йорку на вулиці вийшли демонстранти, більшість із них були жінки. Демонстрація була приурочена до того самого «Жіночого дня» 1857 року. Жінки знов вимагали право виборчого голосу, виступали проти жахливих умов праці, і особливо проти експлуатації дітей. У 1909 році Жіночий день знов був відмічений маршами та страйками жінок, а вже наступного року соціалісти і феміністки провели Жіночий День вже по всій країні, як урочисте свято.
Ведуча : Ти такий молодець , що знаєш історію виникнення жіночого свята .Але ми навряд чи будемо заперечувати той факт, що свято 8 березня є одним з найулюбленіших свят нашої країни, як чоловіків так і всіх жінок .
Ведучий : Саме так , адже з ледь відчутним весняним подихом приходить до нас чудове жіноче свято – 8 Березня. Цей день несе у світ ніжність і красу. Адже усе найдорожче, що є у нашому житті – щастя, радість, надія, кохання, пов’язане з жінкою. Жінка виступає берегинею роду, миру, злагоди і гармонії на рідній землі. Без її підтримки, розуміння, ініціативності та творчої думки неможливі добрі зміни в нашому житті.
Ведуча : А ти помітив , що жінки сьогодні надзвичайно красиві!
Ведучий: Так, згоден, дійсно красиві. І найкрасивіші пісні, які ми підготували – це пісні про любов до жінки. Єдиної і неповторної. Якою є кожна з вас: кохана жінка. Жінка – трудівниця.
Ведуча: Жінка – матуся і бабуся.
Ведучий :Саме для таких жінок, ми повинні зробити все, щоб сьогоднішнє свято було незабутнім і радісним. І це нам, чоловікам, зовсім неважко.
Ведуча : А що ж вам для цього потрібно?
Ведучий:Нам необхідно лише приготувати святкові поздоровлення чоловіків.Додати при цьому жменьку ніжності. Підігріваючи цю страву на великій любові, заправити її ніжними піснями та пропекти запальними танцями.
Ведуча: І що вийде…
Ведучий :Вийде прекрасний «Святковий пиріг» для чарівних жінок.
А потім посипати цей святковий пирігкомпліментами на їхню адресу.
Ведуча :Правильно!
Ведучий :Для легкості збити його оплесками та прикрасити чудовими виступами.
Ведуча :Геніально!
Ведучий: Але спочатку його потрібно замісити. І краще всього це зробить головний чоловік району. І зараз ми із задоволенням запрошуємо на сцену голову районної
Ведуча:До привітань приєднується __________________________________
Ведуча: Здається, пиріг по рецепту чоловіків району починає сходити!
Ведучий: Головне, не відхилятися від рецепту. А для того щоб він ще краще зійшовта піднявсямизарошуємо на сценудует у складі Людмили Шапаренко та Сергія Тарасенка.Зустрічайте !!!
Ведучий : У жіночий деньу всіхчоловіків для хвилювання сто причин. Чи ті парфуми подарували? Чи добру каву заварили? Чи довго варяться супи? Скільки сипати крупи? І як посуд треба мити, щоб його нам не побити? Чим іще корисним бути? Щобпорадувати?
Ведуча : А я знаю , чим іще можна нас порадувати !!!Сьогодні на святі всіх жінок присутній галантний , красивий мужчина , який вражає своїм голосом ,зустрічайте Олександр Нагорний
Ведучий: Знаєш Ірино, чарівність і загадковість жінки , прослідковувалась ще в старих казках, пам’ятаєш: змахнула Олена Прекрасна правою рукою – стали ліси і води.Змахнула лівою – стали літати різні птахи.Це ж феномен !
Ведуча: Так, все, до чого торкаються жіночі руки – чудово перетворюється. Льон стає білим вишитим рушником. Колос обертається теплим рум’яним хлібним короваєм. З тонкої гілочки зростає зелене дерево.
Ведучий : Ніжні, чуйні, майстерні, умілі, спритні, безвідмовні, швидкі, добрі, золоті, моторні, дбайливі, теплі – скільки хороших слів можна сказати про жіночі руки. І всі ці слова, якщо вдуматися, відображають головну властивість жіночого характеру – його творчий початок.
Ведуча : І доказом творчих жінок , є квартет «Азалія»
Ведуча :Так Юра , не відволікайся , а краще скажи мені що в нас там далі за рецептом пирога для жінок?
Ведучий: За звичай у пиріг вкладається сюрприз.
Ведуча : І що саме ви закладете в свій пиріг , в якості сюрпризу?
Ведучий: А сюрпризом будуть , такі якості, як чарівність і елегантність... А ще енергійність і гордість...
Ведуча:А може ,ще лагідність і чуйність...
Ведучий :Так , працелюбність і витривалість...
Ведуча:Вірність і здатність прощати...
Ведучий : Турбота про нас і … турбота про нас...
Ведуча: Зовнішня краса та бездоганний смак...
Ведучий: Ага,а і ще скромність. . І скільки ж оце тих гарних слів у світі існує для того, щоб описати вроду жінки! Чарівна, як осінь, тепла, як літо, чиста, як зима, а частіше всього її чомусь порівнюють із весною – така ж, мовляв, юна і граційна, ну як таноку виконанні вихованців клубу спортивного бального танцю «Дека».
З – за куліс. Ведучий: Милі жінки васвітає Анатолій Карабуля .
Ведуча : На сцені незрівнянна Вікторія Рига. Ведуча: Кажуть, Господь створив жінку з ребра Адама. Не з ноги, щоб бути приниженою, не з голови, щоб бути вище. А з боку, щоб іти по життю бік о бік, з-під серця, щоб бути коханою, з-під руки, щоб бути захищеною.
Ведучий : Милі жінки, я вам щиро бажаю: Будьте щасливі і в квітні, і в маю, Сьогодні і завтра, і тисячу літ, Бо на жінках тепер держиться світ.
Ведучий :З чарівним святом вас вітає театр малих форм «Джерело»
Ведуча : До привітань приєднується чарівна Марина Нестеренко.
Ведуча : Час нам повернутися до нашого святкового пирога. Ми, мабуть із тобою щось забули. Давай перевіримо: чим ми притрусили, чим здобрили?
Ведучий: О! Я, здається, здогадався, чого бракує нашому святковому пирогу. Його необхідно прикрасити.
Ведучий:А прикрасою нашого святкового торта буде танець «Подоляночка»
Ведучий: Милі жінки. Я думаю, що ще декілька родзинок не завадять нашому «Святковому пирогу для коханих жінок».
Ведучий:Для васспіває Світлана Красота.
Олеся Корчагіна.
Ведучий : Для вас співала Олеся Корчагіна
Ведуча :На сцені вихованці студії спортивного бального танцю «Дека»
Ведучий : Ірино ! А ти знаєш ,які ж риси притаманні жінкам, що сьогодні присутні в цьому залі?
Ведуча:Хто про це може краще знати, ніжви, чоловіки?
Ведучий : Я гадаю, мужність, працелюбність, відповідальність, терпіння, розум.
Ведуча: Стривай, але ж це риси більш чоловічі ніж жіночі.
Ведучий : Так, але що поробиш, за статистикою, жінок на вісім мільйонів більше, ніж чоловіків, і живуть вони довше.
Ведуча: А жінці так хочеться бути слабкою, беззахисною, навіть інколи безпорадною, щоб відчути міцне, надійне чоловіче плече.
Ведучий: Дорогі,милі жінки! Поки існує світ, нескінченна, величезна любов і подяка, найтепліші, кращі слова та пісні на всіх мовах звучатимуть тільки для вас. І зараз для вас, любі жінки,матеріна сценіОлексій Корчагін.
Ведуча : На сцені вихованці школи мистецтв , хореографічна композиція «Закохані серця»
Дует Корчагіних.
Ведуча: Ну що можна сказати, після такого виступу , після таких красивих пісень та слів з таким глибоким змістом. Тільки одне! Дорогі чоловіки, не стримуйте свої чудові пориви. Говоріть нам, як ви нас любите, які ми красиві, як ми вам потрібні. Бо ж все хороше, що є в нас, по праву належить і вам. Ну що ж, спасибі вам, дорогі чоловіки і тобі Сергію, за такий чудовий концерт! Я вважаю , що ваш святковий пиріг для нас жінок вдався на славу!!!
Ведучий :Ми сьогодні низько вклоняємось вам не тому, що сьогодні свято, а тому, що ви – жінки. Ваші серця, ваша любов благословили синів і дочок. Слава вам, мами і сестри, подруги й наречені! Ми вклоняємось вам за те, що віддаєте все і не потребуєте нічого взамін, крім здоров’я своїм дітям і онукам.
Ведуча: Миру і щастя домівкам вашим, сім’ямвашим!Добра і злагоди Землі, по якій ідеш ти, Жінко!
РАЗОМ: Зі святом, милі жінки!
О.Нагорний , С.Тарасенко фінальна пісня «Ода жінці»
Ведучий : Зі святом Вас! До побачення!
Ведуча: До нових зустрічей!
СЦЕНАРІЙ СВЯТКОВОГО КОНЦЕРТУ , ПРИСВЯЧЕНОГО ДНЮ ПЕРЕМОГИ «Травневий день , дарує мирні весни!» Куліса закрита. Звучить дикторський текст:
Тим, хто воював за Батьківщину, вистояв і переміг!
Тим, хто безіменним канув у фашистському полоні!
Тим, хто кував в тилу перемогу над ворогом.
Усім тим, хто пішов у безсмертя, і всім, хто переміг, присвячується ..
Завіса відкривається на сцені ТМФ з театралізованою постановкою «Перемога» С.Тарасенко пісня «Перемога»
Виходять ведучі.
Ведучий :9 травня 1945 ... В цей день вулиці всіх міст стихійно стали заповнятись народом. Абсолютно незнайомі люди обнімалися, цілувалися. І це було так природно, неначе після довгої розлуки одночасно зустрілася величезна дружна сім'я ... (пауза) Це була зустріч з Перемогою..
Ведуча : Перемога ! Свята , довгоочікувана Перемога !Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю історіюлюдствавійні.Як довго, як болісно довго, з якою надією ми чекали ці великі дні. Святу Велику Перемогу, бо для нас сьогоднішнє свято це не лише Перемога над нацизмом , але й день примирення та пам’яті.
Ведучий :22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію , в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення. А завдяки Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70 – річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70 – ї річниці завершення Другої світової війни» Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.
Ведуча: Символом відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги є червоний мак.З гаслом «1939 – 1945.Пам’ятаємо.Перемагаємо.»
Без оголошення. А.Рибчак «Маки червоні»
Куліси закриваються. Звучить трагічна мелодія , новелу «Маріїна війна»читає Г.Ф.Івахнюк Вихід із залу.
Куліси відкриваються на сцені естрадно – духовий оркестр «Ретро»
Ведуча :Дорогою цінною дісталась нам Перемога....Люди старшого покоління пам’ятають : травень того незабутнього 45 – го, був напрочуд теплим і сонячним . Ніби сама природа своїм таємним єством відчувала радість довгожданного визволення ,що прийшло на нашу землю.А ми , молоде покоління , про їхні бойові подвиги , про їхнє воєнне життя можемо дізнатися тільки з їхніх розхповідей та пісень що дійшли до нас... «Ретро» вальс«Лунная ночь» , «Смуглянка» , «Ехал я из Берлина»
Ведуча :Сьогодні ми з великою вдячністю згадуємо вас, дорогі солдатські матері. Паморозь лягла на ваші скроrsquo;ні , роки поорали зморшками обличчя , але серця залишилися молодими і свято бережуть пам’ять про останні хвилини перед розлукою. Якби вітром зірвало вдовині хустки з голів матерів і дружин , вони закрили б небо чорними і скорботними птахами .
Ведучий :Багато матерів відправили на війну своїх найдорожчих чоловіків – синів.Але кожна з цих жінок ростила сина не для ворожби і вбивства, а готувала для великого і щасливого життя , для доброти. Тож , уклін вам доземний , матері і вдови , за ваше терпіння , за вміння чекати і вірити .
В.Рига «Балада про мальви»
Ведуча:Тема кохання – це завжди популярна тема. І про неї – щасливу і безтурботну ,нескінчену і тимчасову у часи війни співали не раз. Тому у різні часи , по – різному звучить тема кохання.Але не дивлячись ні на що , люди того покоління залишалися романтиками і вірили в найкраще. Якщо музика або пісня прекрасна,то вона і через 30 і 40 років знайде свого слухача, і дуже приємно ,що сьогодні такі пісні користуються особливою популярністю. «Синий платочек» Л.Шапаренко
Ведучий :70 років відділяє нас від буремних воєнних років. Для історії це небагато, а для людини – це майже все життя.Чим далі відходить від нас минуле, тим гостріший тягар втрат. І тим дорожчі є для нас сьогоднішні ветерани- живе втілення мужності, подвигу, якому немає рівних у світі. І дуже важливо, щоб у метушні свого буття ми не забули їхні подвиги, відчули свою глибоку шану до покоління фронтовиків. «Гармонія» «На побывку едет молодой моряк»,«Вальсуючий акардеон»
Д.Борона вірш
Ведуча : Великий внесок у перемогу над ворогом зробили розвідники , яких ще називали «бійцями невидимого фронту».Далеко від Батьківщини , від рідних , під чужими іменами , проживали не своє життя , вони виконували складні завдання , але туга за рідними краями малювала яскраві картини довоєнного , мирного життя .Багато хто з нас , пам’ятає художній фільм «17 миттєвостей війни» і пісню, яку так полюбили слухачі ... О.Нагорний «Где – то там»
Ведучий :Наша Україна – це неозорий простір від північних лісів до південного,теплого чорного моря ,від Карпат до Луганських степів.І живе тут єдиний український народ , який довгий час був під владою інших ,сусідніх держав.Українці Карпат ще у 1939 році проголосили свою незалежність свого краю.А перемога над нацизмом дала можливість возз’єднати всіх українців в одну державу. Тож давайте заглянемо в життя карпатських українців. Танець «Карпати»
Ведуча :У війни не жіноче обличчя .... Адже скільки жінок , юних дівчат , матерів , сестер не дочекалися своїх синів , батьків , коханих. У народі не даремно кажуть , що час не владний над жіночим горем . І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку , коли пролунало страшне слово «війна» , вони всеодно не перестають ждати ... кохати і вірити , що коли – небуть вони все - таки зустрінуться. С.Красота «Если б небыло войны»
Ведучий:Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближали, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні.
Ведуча :У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями,ана скронях - сивина.Але вони зустріли її , святу Перемогу. М.Левицький «Перемога» О. Коледа «Соловьи»
Ведуча :Немає такого міста чи села , такого поля чи гаю , де б не пролилася кров солдатська ,і не виросла могила , де б не проявилась їхня могутність і відвага, адже кожен знав , що він захисник рідної землі та народу. Багато наших воїнів загинули на території інших держав , але кожен з них мріяв жити , кохати , мріяти і все це на рідній землі. М.Нестеренко «Журавли»
Ведучий:Хочеться зібрати всі квіти землі і покласти їх до ніг ветеранів і подякувати за той подвиг, який дав надію на мирне життя та на світле майбутнє.
Ведуча:Нехай же білим голубом лине у вись глибока сердечна вдячність тим, хто дарував нам щастя відчути мирний, щасливий весняний подих Перемоги. З святом усіх нас! Хай же весна-45 року іде і несе світлу радість на своїх крилах — радість Перемоги, радість 9 Травня!
О.Гарбузова «9 травня»
Ведучий:Життя триває, сяє ясний день За вікнами весна - чарівні барви! Із пам’яті салютів і пісень, І мирні ввечері цвітуть заграви.
Ведуча : І мирні зорі в мирній тишині, І в серці мирний спокій мирних днів, Хай завжди буде так на цілім світі. Хай сонцю й квітам посміхнуться діти.
Хореографічний колектив «Веселка» композиція «Україна – це ми» Ведучий :Низький уклін вам , дорогі ветерани , дякуємо вам солдати , За вашу мужність . За вашу стійкість. За життя . За дитинство. За тишу. За мирний дім. За світ , у якому живемо. За Перемогу!!! Дякуємо вам...
Хоровий колектив «Синиця» «То не чайка» , «Українці єднаймось»
Ведучий:Шановні ветерани , гості ! В цей святковий час прийміть побвжання миру , злагоди і добробуту. Шани вам і любові , дорогі ветерани, від людей та ваших близьких . нехай священний вогонь Перемоги буде оберегом вашої щасливої долі на многії – многії літа ! Дякуємо вам за увагу і до наступної зустрічі. Бережіть себе!!!
Сценарій заходу "Герої не вмирають" УЧАСНИКАМ АТ О ПРИСВЯЧУЄМО
Звучить тривожна музика виходять ведучі Ведуча:Війна –це жах..
Війна – це руйнація...
Війна – це смерть...
Офіційно її немає, та вона поруч щодня
Але є ті, для яких Батьківщина більша за життя – герої, які не вмирають. Тому сьогоднішній концерт «Герої не вмирають» є благодійним, зібрані кошти будуть передані родинам загиблих воїнів по закінченню концерту.
Мелодія посилюється ,потім стихає. Ведуча : Вже занадто багато ми чуємо кожен день про кроки війни. І навряд чи ми спокій відчуємо, поки гинуть Вкраїни сини. Прокидається кожна людина лише з думкою, кожного дня: – Стала б мирною моя Україна…– Хай скінчиться війна…
ПІСНЯ «МАЛЬВИ» В.Рига Ведуча:. 23роки молода , незалежна Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті,Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною,тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту.
Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України,лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу,волонтери на плечах яких тримається наша армія. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим,котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини,а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу. Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона одна на всіх … Хтось бере у руки зброю і йде захищати рідну землю, хтось допомагає фізично, фінансово, а хтось морально. В прагненні підтримати наших відважних воїнів єднаються і дорослі, молодь і діти.Молодь ульяновщини не залишається осторонь подій новітньої історії України. Так у багатьох населених пунктах нашої області проводять теплі зустрічі із своїми героями – земляками. Дорогі наші солдати,сім’ї загиблих ми дуже хочемо , щоб в ціважкіхвилини вас хоч на хвильку залишили спогадипровійну.
Виступ школи №1
Ведуча: Важко та страшно ,коли перед очима кадри з новин,фото поранених та загиблих героїв,дивлячись їм у вічі ,ми розуміємо,що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну,це стало станом душі. В результаті бойових дій в Україні загинули 2905 людей (і це лише офіційні данні про тих кого вдалося ідентифікувати та захоронити),в тому числі 28 дітей. Поранення отримали 7640 людей. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас! Не обійшла біда іУльяновщину . Багато жителів Ульяновки пам’ятають молодшого сержанта Миколу Васильовича Алєксєєва , який працював у райвідділі міліції помічником дільничного інспектора. Через свою вроджену тактовність він добре спілкувався з людьми , а вони йому довіряли. Земляки цінували Миколу за справедливе ставлення , вміння слухати і не робити поспішних висновків. Він любив свою професію – прийшов у правоохоронні органи після строкової служби в армії у листопаді 2003 року , яка загартувала його силу духу і тіло. І все ж таки військова справа була йому до душі , а тому він зробив наприкінці 2007 року вибір – пішов служити в армію за контрактом. Але сьогодні нам важко повірити , що його немає серед живих. Ми не бачили його мертвим , а значить , у нашій пам’яті він завжди буде живим. Моторошно стає від думки про те , що молода людина , якій жити б і жити , числиться в списках загиблих.
23 липня саме під час перемовин із терористами про винесення з поля бою поранених та вбитого командира і потрапив під прицільний вогонь командир Кіровоградського стрілецького батальйону національної гвардії України підполковник Сніцар Павло Леонідович. Підступна смерть обірвала життя прекрасної людини , батька двох малолітніх дітей. Ця людина - світоч тепла й добра , людяності й щирості , відваги й патріотизму , відданості справі , якій він служив , вірності присязі й самовідданості Батьківщині й українському народу .У цей буремний трагічний період у житі нашого народу Він із честю виконав свій священний обов’язок перед Батьківщиною : жити – Батьківщині служити. Все зробив по совісті , жив за законами совісті , за Божими заповідями. Нам всім віриться : його душа болить за всіх нас , його дух витає серед нас. Полковник Павло Леонідович Сніцар назавжди залишиться Батьком , Комбатом ,а для України – Героєм , Вірним сином.
На захист своєї землі стали сини України ,залишаючи свої сім’ї та рідних. Одним із них був наш земляк Бойко Юрій Миколайович – герой , який загинув від негідника – стрільця . Пам’ятаємо його розумні очі , велику скромність , доброту , працьовитість , таким він був у дорослому житті. Закінчивши вище командне училище , академію внутрішніх справ , вільно розмовляв трьома іноземними мовами . Любив свою професію , був їй відданим. Користувався авторитетом серед колег , працюючи в Генеральному штабі внутрішніх військ України. Палко любив свою Батьківщину .Залишаючи рідну землю , загинув від ворожої кулі , ставши Героєм України.
Звістка про загибель в бою під час виконання військового обов’язку на Сході країни Романа Побережця , об’єднала всіх жителів району. Сотні людей йшли до будинку , де жив боєць Побережець, щоб віддати йому шану та морально підтримати родину. Строкову військову службу Роман пройшов по закінченню ПТУ , пишався тим , що має військовий фах. 28 серпня 2014 року був мобілізований у зону АТО – він був стрільцем – регулювальником другого відділення комендантського взводу 57 бригади , старшим солдатом. Восени отримав поранення , а після лікування у госпіталі побував у короткостроковій відпустці вдома на реабілітації. У цей час отримав важкий удар долі – поховав матір , яка вмерла від важкої недуги. Зумів мобілізувати душевні сили , у нього була мета – жити для маленької донечки , заради коханої дружини , заради пам’яті батьків.
10 лютого під час антитерористичної операції загину наш земляк , 27 – річний сержант 17 батальйону Вадим Харті. Ця звістка чорним птахом влетіла в район і сотні людей , дізнавшись про сумну новину , стираючи сльози вкотре задали питання : «Скільки ж точитиметься війна , коли настане довгоочікуваний мир?»
Вадим Харті за день до смерті переконував матір і молоду дружину , що в нього все гаразд – коротко і сухо. Така вже вдача була й нього - тихий , скромний , не метушливий . Він не любив зайвих слів , мовчки робив будь – яку роботу і був переконаний , що справжнього чоловіка красить справа. Він виріс без батька , їх з братом виховувала лише матір . А тепер його синів (трьох і чотирьох років) виховуватиме знову його матір. Діти востаннє після тривалої розлуки бачили батька восени 2014, коли він побував у короткостроковій відпустці , і важко було уявити , що повернеться Вадим у домовині , і стрічатимуть його всім селом . 10 лютого сержант Вади Харті героїчно загинув під час бою з диверсійно - розвідувальною групою біля села Майорськ (неподалік Горлівки).
Майже місяць родина Артура Музики і всі наші земляки жили в очікуванні , сподіваючись , що підполковник відділу організації зв’язку головного управління Генерального штабу Збройних сил України живий. 9 лютого з ним обірвався зв’язок , і його вважали безвісти зниклим , але нажаль тепер Ульяновка знову в жалобі , стало відомо , що Артур Музика загинув під час виконання бойового завдання в зоні АТО в селі Логвінове Донецької області. Артур Музика по закінченню школи вирішив стати військовим , здобув освіту в Полтавському військовому інституті. У званні лейтенанта розпочав службу в гарнізонах Одеської , Дніпропетровської , Харківської областей. Його військова кар’єра була успішною і яскравою – у свої 36 років він був підполковником управління Генштабу Збройних сил України , професіоналом справи. Ніколи не був кабінетним службовцем , вірив , що його знання , досвід , уміння і любов до України допоможуть подолати війну. Йому не судилось дочекатись повернення миру , не судилось виховувати сина , якому лише сім років , який так мріє бути схожим на татка. І ось 5 березня сотні ульяновців , об’єднаних горем і смутком , проводжали на вічний спочинок героя , героя України. Дозвольте до слова запросити голову Ульяновської районної адміністрації Зосима Вячеслава Григоровича та голову Ульяновської районної ради Кримського Ігоря Аркадійовича. Але ми певні що нашу Батьківщину не можна. Вона відроджується із попелу,стає міцнішою та сильнішою. І ми знаємо, що після закінчення війни Україна отримає сильну армію,патріотизм на високому рівні та згуртовану націю. Тому , відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу» нагороджується Алєксєєв Микола Васильович , який загинув в зоні АТО . Нагороду запрошуємо отримати матір загиблого воїна – героя Алєксєєву Ольгу Миколаївну.
Всім іншим загиблим воїнам – героям району нагороди були вручені при відкритті меморіальних дошок по місцю проживання та на мітингу присвяченому Дню Перемоги.
Ми просимо хвилиною мовчання вшанувати всіх солдатів , які загинули в антитерористичній операції, захищаючи нас ,і які назавжди в нашій пам’яті залишаться героями.
Звучить пісня «Плине кача по Тисині»
Ведуча :70 років минуло з того часу , як пролунали останні постріли гармат , відстрочила остання автоматна черга , але зараз , нажаль , у нашій країні знову війна , страшна , неоголошена війна, де знову гинуть сини і дочки України.
Виступ школи №2
«Гармонія» Ведуча :Наші воїни проявляють героїзм , стійкість , мужність , б’ється за кожен клаптик землі , до останнього подиху , до останньої краплі крові , вистоюють і перемагають. Для України ціна цієї перемоги жахлива – тисячі людських життів. Війна – це смерть , нагла смерть. Гинуть сотні людей. У віках залишиться великий подвиг народу , який зупинить чорну примарну війну. І кожна людина на Землі має сказати «НІ» війні. Бо великий подвиг дістається великою кров’ю.
«Надвечір’я»
А.Карабуля «Помолимся за родителейи»
«Азалія»
Ведуча: Важкі умови війни , важкий тернистий шлях війни , але ви пам’ятаєте , що разом з вами ходили а атаки на ворога ваші воєнні побратими . Хоч як не важко було на війні , але ви змогли товаришувати , і бути братами Всім , хто був на війні і в тилу …Хто дійшов і пережив – СЛАВА , СЛАВА , СЛАВА!!!
Дозвольте на сцену запросити військовослужбовця Кіровоградського 34 – го батальйону , учасника АТО – капітана Кияшко Володимира Вікторовича.
А.Ярчевський «Посвята другу»
С.Тарасенко «Отаман»
«Степівчани» Ведуча : Не плач за мною , мамо , не ридай, Я не хотів війни , я боронив свій край… Не плач за мною , мамо , я – герой. Стояв я гордо , коли снайпер той Стріляв у голову й таранив груди – Тоді не думав я : «А що зі мною буде?»… Не плач за мною , рідна , не лий сліз . Пишайся мною , бо я патріотом виріс , Ти , мамо , лиш за мене помолись , І не вини себе – у цьому я , напевно , винен … Я винен , що любив свою країну , Я винен , що хотів здобути волю … Але я не хотів стояти на колінах , Пробач за стільки задаваного болю … Не плач за мною , мамо , я у Бога, Бо кожен , хто загинув за Вкраїну , Йде до Нього. Я вже не повернуся , мамо , але знай – Я стану ангелом і боронитиму свій край.
В.Глинський «Присвята батькам»
«Берегиня» Ведуча : Не розчаровуйсь в Україні, А розумій її печаль. Що робиш ти для неї нині – У себе спершу запитай. Не розчаровуйсь в Україні, Вона свята,а грішні – ми В її недолі часто винні Її ж бо дочки і сини. Не розчаровуйсь в Україні, Ідеї волі певним будь, Бо тільки той є справжнім сином, Хто вміє неньку захистить. Не розчаровуйсь в Україні, Вір,що мине важка пора, Розквітне пишний цвіт калини, В садах достатку і добра. Хай живе Україна!!!!!!!!!!!Слава Україні – Героям слава!!!!!!!!!!!!!
Демонстрація відео «Тільки ти повертайся солдате»
Ведуча : Ми сьогодні вдячні всім вам , хто вніс , хоч не значний , але вклад в підтримку сімей загиблих воїнів в зоні АТО .Тому для вручення зібраних сьогодні коштів на сцену запрошуємо волонтерів ____________________________________________________________________________________________________________________________________ Та керівника районного осередку партії «Батьківщина» - Пошимбайло Олену Миколаївну.
Ведуча : Доргогі наші земляки , герої дякуємо всім вам за мирне небо над нашими домівками і бажаємо якнайшвидше повертатись додому живими та з перемогою, пам’ятайте , що ми вас чекаємо.
Колективне виконання «Гімну України»
СЦЕНАРІЙ УРОЧИСТОГО КОНЦЕРТУ ПРИСВЯЧЕНОГО РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
До початку заходу звучить у запису мінорна музика. На заднику – емблема вечора: «Чорнобиль –скорбота пам’яті людської». Ліворуч, на авансцені – похилений Державний Прапор України з чорною стрічкою, праворуч, на столику – живі квіти, свічка-пам’яті з чорною стрічкою. Куліси закриті. Перед початком концерту – мітингу демонструється відеофільм «Чорнобиль До…».
Ведуча : Весна 86- го в Україні буяла первоцвітом садів. Оспівана в веснянках нашими предками , проходила по рідній землі квітуча й рясна …Діти в своїй безтурботності готувались до травневих свят , а їхній весняний танок був таким же квітучим як та весна. Хореографічний колектив виконує «Веснянку» Танець перериває вибух , колектив йде за куліси , на фоні дзвонів виходять ведучі. Ведучі виходять на сцену, дзвони стихають.
Ведуча:26 квітня. Це день, коли Чорнобиль став відомий усьому світу. Людство ще не знало техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів.
26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це, й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.
26 квітня . Цечорний день в історії України ось вже 29 років .
Без оголошення вірш читає Марина Копайгородська.
Звучить трагічна мелодія. Ведуча:Ця трагедія зачепила безпосередньо сотні тисяч людей. Полум’я з бурхливої пожежі висвітило кожного, хто там працював і хто там жив, хто був поруч з бідою у ту трагічну хвилину, хто першим і в числі перших, ризикуючи життям кинувся до реактора для боротьби з атомним спалахом. І сьогодні ми вшановуємо тих, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції і тих, хто був змушений залишити рідні домівки – евакуйованих та переселенців із зони відчуження, усіх тих, кого торкнулася чорним крилом ця страшна біда. Виконується пісня «Чорнобильські хати» Ведуча:Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести. Але в історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф. Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1 і після нього. Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки, всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте, в ту саму ніч із 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Тому давайте разом з вами згадаймо лиш окремі епізоди цієї трагедії. Демонструється відеофільм «Чорнобиль 26 квітня»
Ведуча читає на фоні відео (швидко)
Ведучий :Арозпочиналося все так. Протягом 25 квітня 1986 року були збої в роботі, які не дозволяли провести випробування четвертого ядерного реактора Чорнобильської АЕС. Була п’ятниця, кінець трудового тижня. Країна чекала вихідних. 26 квітня 1986 року. Субота. Ухвалено рішення почати випробування. Одночасно виключена аварійна система захисту. Перша година ночі 22 хвилини 30 секунд. Електронно-обчислювальна машина видає інформацію, що потрібна термінова зупинка реактора, але оператори продовжують процес. Потужність реактора починає швидко зростати. Перша година ночі. 23 хвилини 40 секунд. Натиснута кнопка аварійної зупинки реактора і через кілька секунд – вибух. «З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами. Вогняний стовп завмирає на висоті 1.5 км. Радіація? Про радіацію ми не знали.
За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком. Пожежники разом з персоналом АЕС першими пішли на невидиму смерть. Вони зупинили вогонь, тим самим відвели ще більшу катастрофу, яка могла статися, коли б він перекинувся на інші реактори. В цю квітневу ніч у хаосі пожежі вони і не думали про геройство. Ніколи було. Вони працювали... Рятували атомну станцію, рятували Прип’ять, Чорнобиль, Чернігів, Київ. Усіх нас… Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України. Одразу за пожежниками приступили до роботи медики. Швидко зорієнтувавшись в обстановці, надавши першу медичну допомогу визначили межі часу перебування в радіоактивній зоні. Медики працювали цілодобово. Рятуючи життя ліквідаторів та всіх то був недалеко від місця трагедії.
Одними із перших зустріли цю біду і працівники зв’язку. У ті напружені трагічні хвилини після вибуху і метал не витримав: пульт централізованого зв’язку «Київ – Прип’ять» замовк. Та вже через 20 хвилин він вже знову заговорив. Міліціонери складали списки жителів Прип’яті і 27 квітня провели організовану евакуацію людей. Люди виїжджали з Прип’яті з надією на повернення до рідних домівок. Ось такі тривожна факти нажаль залишив нам Чорнобиль , біль , сум та горе. Шестеро із 20 чоловіків двох караулів невдовзі померли, це : - Герой Радянського Союзу, лейтенант Володимир Павлович Правик; - Герой Радянського Союзу, лейтенант Віктор Миколайович Кібенок; - Сержант Микола Васильович Ващук; - Сержант Володимир Іванович Тищура; - Старший сержант Микола Іванович Тітенок. У вогні не згорів їх жертовний чорнобильський слід. Ми будемо пам’ятати їх вічно з покоління в покоління.
Молебень проводить _________________________________________
До слова запрошуємо голову Ульяновської районної ради Ігоря Аркадійовича Кримського.
Ведуча: Ліквідатори – люди, які взяли участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.Це люди різних національностей, віросповідань, професій, люди різного віку , але їх об’єднала спільна біда. І де б вони не народились, в яких краях не проживали – в їх життєвому паспорті значиться прописка: ЧОРНОБИЛЕЦЬ.
І сьогодні в нашій залі присутні безпосередні учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції , цеПетро Олександрович Пайол та Василь Миколайович Козлов , запрошуємо вас на сцену .
Ведуча : Сьогодні в цей день , наша глибока вдячність і доземний уклін всім тим , хто ризикуючи своїм здоров’ям і життям брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції , відроджував і продовжує відроджувати до нового життя спалену радіацію землю. До слова запрошується голова правління асоціації «Союз.Чорнобиль.Оберіг» Чирка Андрій Андрійович.
Ведуча:Проходять роки після аварії на Чорнобильській атомній електростанції, але ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, чути її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого може не стане завтра. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами тієї страшної аварії. Перед живими, перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу. Вшануємо хвилиною пам’яті тих, хто віддав своє життя під час ліквідації Чорнобильської катастрофи. Попрошу всіх встати.
Демонстрація відеофільму «Ми першими були»
Ведуча :Чорнобильська аварія – це перший дзвінок у 21 – е століття. Нехай у цей день , День національної скорботи , тяжкі дзвони чорнобиля відгукнуться в душах кожного з нас співчуттям і милосердям.
Вірш читає ТМФ
Ведуча: 26 квітня 1986 року… Ця страшна дата розділила долі людей на «до» і «після». Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська катастрофа. Вже двадцять девятий рік слово «Чорнобиль» знає увесь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль... Сьогодні, в цей день, наша глибока вдячність і доземний уклін всім тим, хто ризикуючи своїм здоров’ям і життям брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя спалену радіацією землю.
Пісню «Чорнобильська біда» виконує Видойна Марія.
Демонстрація відеофільму «Чернобыль 25 лет спустя»
Ведуча:Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, що ті, що могли ніколи не народяться після 1986 року народились, живуть і вчаться творити прекрасне.
Вірш читає Єлизавета Волуйко
Ведуча:Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули увесь світ. У результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані. Йод , цезій ,стронцій ,плутоній - весь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона, ліквідатор, відселення. А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо стало ворогом. На сьогоднішній день два з половиною мільйони людей проживає в забрудненій зоні, з них вісімсот тисяч дітей. Смерть 35 тисяч людей пов’язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками.
Але не зважаючи на все це, наше молоде покоління переймається проблемами екології та довкілля , і сьогодні представники Шамраївської агітаційної бригади «Еколог»презентують свої проект « Молодь обирає чисте довкілля»
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВОЛОНТЕРСЬКОГО ПРОЕКТУ
«Малиновий дзвін» вик. Рибчак Анастасія
Ведуча :Відлуннячорнобиля з часом не стихає Лихе торкається людей , доля яких пов’язана з ліквідацією наслідків аварії : вони втрачають здоров’я , рідних та навіть життя. . Тож нехай сьогодні у День національної скорботи, тяжкі дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного з нас . Слава вам герої – чорнобильці !!!
Пісня «СЛАВА ВАМ ГЕРОИ ЧЕРНОБЫЦЫ»
Ведуча:Дякуємо вам герої – чорнобильці , за все що ви зробили для нас та всієї України. Хай земля зацвітає буйним цвітом на весні, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість. Хай кожен новий день сповнює ваші серця миром, спокоєм та вірою в майбутнє. На цьому нашконцерт-реквієм завершений. Чистого неба та сонячних весен всім нам.Дякуємо за увагу, на все добре!!!
Сценарій святкування 280 – річниці села Сабатинівка
Перед початком свята звучать фонограми українських тематичних пісень.
Звучать фанфари №1
Диктор:Шановні жителі села та гості свята ! Через кілька хвилин розпочнеться урочиста частина святкового концерту , присвяченого 280 – річниці села Сабатинівка , тож займайте місця та налаштовуйтесь на мажорний лад . Гарний настрій гарантуємо !
(Без оголошення) Хореографічно – музична композиція «Моє рідне село – моя рідна держава»(хореографічний колектив «Джерельце» кер.М.Гаврилюк)
Фанфари №2(урочистий вихід ведучих)
Ведуча : Доброї, щедрої, благословенної днини Вам, шановні добродії, доброчинці, друзі та гості нашого свята - Зі святом вітаємо Вас! З Днем народження села!
Ведучий : Добрий день , всім кого сюди стежина привела. Ми будемо сьогодні відзначати чудове свято – 280 річницю народження села Сабатинівка - де з’явилися на світ , де ясні зорі вечорові і вишень білосніжний цвіт!
Ведуча: Перші письмові згадки про виникнення села Сабатинівка зареєстровано в польських архівах за 1735 рік. Хоча існує чимало переказів та легенд , що сабатинівське поселення у межиріччі Південного Бугу і Синиці існували ще раніше , а семеIV –III тисячолітті до нашої ери, ця ера характеризувалася високою культурою землеробів , кушнірством , прядінням і ткацтвом. Але найвищого художнього та технічного рівня у трипільців досягло керамічне виробництво.
Ведучий: За переказами старожилів , село Сабатинівка отримало свою назву від імені засновника Саббатина. Сталося це в 1735 році , коли у міжріччі ріки Буг і притоки Синиці відбулася битва між гайдамацькими повстанцями і польсько – російськими військами , яке очолював воєначальник Речі Посполитої Саббатин. Саббатин вирішив побабіч річки Синиці розмістити свою головну маєтність , назвавши це поселення Саббатинівкою. Ведуча : З тих пір і до цього часу ми відзначаємо чарівне свято заснування села Сабатинівка . І як з давніх – давен повелося запрошувати на свято гостей , тож і сьогодні ми дотримались цієї давньої традиції і запросили поважних гостей . Тож на сцену запрошуємо почесних гостей свята :
Ведучий :Для відкриттясвята запрошуємо сільського голову Сабатинівської сільської ради – Харлатюк Олександра Миколайовича .
(відкриття свята + Гімн України) (Козацький марш ,винос прапора)
Ведучий :До вітального слова запрошуємо почесних гостей свята – голову Кіровоградської обласної державної адміністрації Кузьменка Сергія Анатолійовича та голову Кіровоградської обласної ради Чорноіваненка Олександра Анатолійовича.
(Виступ гостей )
Ведуча:Надзвичайно багато зусильдля села докладає ізаслуженний працівник промисловості України ,депутат Вінницької обласної ради ,меценат та почесний житель с.Сабатинівка – Гавриш Леонід Тарасович , тож запрошуємо вас до слова. (Виступ)
Ведучий: Слово має народний депутат України від нашого округу та народний артист України – Поплавський Михайло Михайлович. (Виступ)
Ведуча : До слова запрошуємо Благочинного отця Миколая
(благословення на добрі її діла)
Ведуча :70 років минуло з того часу , як закінчилася найстрашніша війна в історії людства. Ми пам’ятаємо кожного хто віддав своє життя за нас , за мирне небо , за незалежну Україну , хто загинув у зоні АТО і хто досі відстоює свободу нашого народу.
Ведучий :Тож вшануємо хвилиною мовчанняімена тих, хто не повернувся з полів війни , чиє життя обірвалося в запеклім бою за волюУкраїни в усі часи.
(Метроном. Хвилина мовчання)
Ведучий :Нажаль не оминула і Сабатинівку нинішня війна на Сході нашої країни, багато молодих хлопців пішли на захист своєї Батьківщини , і сьогодні на нашому святі розміщені благодійні скриньки , зібрані кошти будуть передані на допомогу родинам хлопців с.Сабатинівка , які на даний час знаходяться на Донбасі. Тож давайте будемо щедрими і підтримаємо сім’ї хлопців.
Ведуча: А всім жителям села Сабатинівка ми хочемо побажати здоров’я , довгого віку, духовної міці та волелюбності, національного духу і гідності, благополуччя, самоповаги і натхнення, чистоти в помислах та благородства у вчинках. Тож шановні пані та панове ,почесні гості свята , запрошуємо васзавітати на презентацію книги «Про Сабатинівку» письменника Михайла Пащенка та поринути в часи Трипільської культури і відвідати експозицію «Трипільська хата», що знаходиться поблизу сцени.
Ведучий : А також пропонуємо вам відчути справжній український колорит відвідавши та оглянувши козацькі курені .
(гості йдуть оглядати книгу , трипільську хату та курені)
Ведучий: Сьогоднішнє наше свято відбувається за підтримки депутата Вінницької обласної ради , мецената та почесного жителля с.Сабатинівка – Гавриша Леоніда Тарасовича та народного депутата від нашого регіону , народного артиста України – Михайла Михайловича Поплавського.
Ведуча :Перед тим , як розпочати спортивні змагання , вашій увазі звучить музичний дарунок у виконаннімузичного ансамблю «Щедрик» Вінницького державного педагогічного університету ім.КМ.Коцюбинського
(виступ триває 10 хв)
Ведучий:Сьогодні, вденьнародженнясела, ми хочемо порадувати теплими словами усіх жителів та гостей свята ,тому саме зараз ми розпочинаємо святковий концерт .
Ведуча: На сцені почесний житель с. Сабатинівка – Гавриш Леонід Тарасович з авторським віршем про Сабанинівку
Ведуча :А зараз вашій увазі пропонуємо кінно – спортивний номер від Центру конярства «Універсал» (Кінно – спротивний номер)
Ведучий : Отже ми розпочинаємо спортивні змагання «Козацькі забави» , для проведення конкурсів до мікрофону запрошуємо Сакалюка Василя Фоковича.
(проводяться спортивні змагання – 30 хв)
Ведуча : Село наше красиве і квітуче, але все ж таки справжньою окрасою є люди. Ми бачимо їх щодня, вони живуть поруч, вони скромні і працьовиті ,вони не звикли до слави, але їх щоденна праця - то джерело людської мудрості і самовідданості. І саме сьогодні, в День свята села, ми хочемо відзначити сімейні пари , які цього року святкують золоте весілля - 50 років подружнього життя – це сім’я Запорожець Миколи Степановича та Віри Олександрівни ,
сімейну пару ,які цього року святкують смарагдове весілля 55 років подружнього життя – це подружжя Кульчицьких Анатолія мойсейовича та Тетяни Онуфріївни , а ще ми вшановуємо найстаршу сімейну пару – це сім’я Пасеки Володимира Федосійовича та Марії Яківни , у них за спиною 60 років подружнього життя , і сьогодні вони святкують діамантове весілля , тож вітаємо всі сімейні пари з цим святом ,бажаємо вам здоров’я, розуміння та підтримки і пронесіть цей священний вогонь кохання до 100 – річного ювілею.
Ведучий: Для нагородження сімейних пар на сцену запрошуємо сільського голову села Сабатинівка- Олександра Миколайовича Харлатюка та сім’ю Пасєків Володимира Федосійовича та Марію Яківну.
Ведуча: Також на нашому святі присутня наймолодша подружня пара , це сім’я Трохимчаків Ярослава та Юлії , які цього року святкують лише першу річницю подружнього життя – це зелене весілля, тож дозвольте вас привітати і побажати вам міцного кохання , лебединої вірності , поваги та розуміння та здорових діток . Запрошуємо вас на сцену.
Ведучий: Також нам приємно сповістити , що виконкомом сільської ради , зареєстрована наймолодша жителька села Сабатинівка маленька Аннічка Добрянська , ми вітаємо її і бажаємо здоров’я, довгих років щасливого життя, а батькам - здоров’я і наснаги виростити її хорошою доброю, людиною. Тож просимо піднятись на сцену сім’ю Добрянських.
Ведуча::А ще пишається Сабатинівка найстаршою жителькою села _ Шевченко Галиною Максимівною , якій цього року виповнюється 90 ювілейних років , і хоч її скроні вкрила сивина, а руки в мозолях, все одно її мудрість життєва є повчальною книгою для молодшого покоління. Тож низький уклін вам шановна Галино Максимівна здоров’я вам , поваги та підтримки від рідних і близьких . Запрошуємо дітей ювілярки отримати подарунок.
Ведучий :Сьогодні відбувся огляд козацьких куренів , які організували сільські ради, тож нам дуже приємно відзначити вас за участь у святі села Сабатинівка , тому представників козацьких куренів запрошуємо отримати подяки :
Ведуча : А ще сьогодні ми вшановуємо матерів – героїв , які на даний час служать українському народу , захищаючи кордони нашої країни на Сході , дякуємо вам дорогі матері , за те , що ви виховали своїх синів справжніми патріотами нашої держави ,за те що ви ніколи не перестаєте ждати та вірити у щасливе повернення своїх синів – соколів. Тож дозвольте вам подякувати , і запросити на сцену:
Дякуємо вам за належне виховання ваших дітей.
Ведучий :Ми сьогодні вдячні всім , хто вніс , хоч не значний , але вклад в підтримку сімей воїнів АТО .Тому для вручення зібраних сьогодні коштів на сцену запрошуємо волонтерів …. І цей музичний подарунок для вас, звучить у виконанніОлександра Нагорного «Два кольори»
ІІ частина святкового концерту
Ведуча:«Народ без пісні,якдерево без плоду. Немає пісні – той нема народу», – Про це подумав так Всевишнійіподарував українському народу пісню , бо народна пісня душу розтривожить,розвеселить, утішить, заворожить... Про все розкаже мудраукраїнськапісня.
Ведучий: Отжеми продовжуємо наш святковий концерт , тож шановні сабатинівці вашій увазі :
Ведуча:Ось і завершується наше свято. Спасибі вам, люди добрі, що побували у нас на святі. Здоров’я, радості і щастя всім вам на довгі роки,хай ваша невтомна праця заколоситься рясним урожаєм.
Ведучий: Нехай же завше слава лине про наше село, про вас, господарі землі, наші земляки, про тих, хто вмілими руками багатий ростить урожай.
Ведуча :Доброго Вамвсімздоров’я, добробуту, благодатної долі, щедрих врожаїв, процвітання величному нашому роду і всіляких божих благословінь.
Ведучий :Дякуємо за увагу , на все добре!!! Солістка Вікторія Рига пісня «Моя Україна»
(святковий салют) Ведуча : Сьогоднішнє свято відбулося завдяки народному депутату Вінницької обласної ради , меценату та почесному жителю с.Сабатинівка – Гавриш Леоніду Тарасовичу та народному депутату від нашого регіону , народному артисту України – Поплавському Михайлу Михайловича , а також завдяки кожному з вас дорогі сабатинівці.
Ведучий: Сьогодні з вами були :
Ведуча :
|
